Buddhist Ethics of Life and Death in the View of Garfield-Kovan

Olena Kalantarova

doi:10.71294/ers.2024.04

Автор(и)

Olena Kalantarova

DOI:

https://doi.org/10.71294/ers.2024.04

Ключові слова:

буддійська етика, мотивація, вчення про переродження, досвід смерті, вчення про час, моральна феноменологія, буддійська моральна філософія, Калачакра, бодгісаттва, махаяна, ваджраяна.

Анотація

Анотація. У статті привертається увага до сучасних досліджень буддійської етики та пропонується розглянути підходи, викладені в монографіях Джея Гарфілда (2021) та Мартина Кована (2022), у яких автори закликають відійти від історико-описового методу й звернутися до історико-філософської реконструкції метафізичної та епістемологічної структури, що лежить в основі буддійської моральної думки. Гарфілд, спираючись на вчення про взаємозалежне виникнення та карму, досліджує межі можливої натуралізації буддійської етики з урахуванням принципів моральної феноменології; Кован додає до розгляду вчення про переродження, що дає змогу глибше дослідити концепт санкхар як чинників, які формують мотивацію індивіда, зокрема під час летального вчинку. Таким чином автори поступово занурюються у трансцендентний шар буддійської етики та готують підґрунтя для повноцінного введення в дослідницьке поле досвіду смерті. Узгоджуючись із підходами Гарфілда та Кована, ця стаття закликає до повноцінного розгляду буддійського вчення про час і практик бардо як основи для такого дослідження. Щоб продемонструвати й розвинути методологічні прийоми Гарфілда та Кована, у статті застосовано їхній підхід до шестиаспектної формули реконструкції та розширено його шляхом аналізу чотирьох буддійських етичних наративів, що стосуються морального кодексу будд, бодгісаттв Сутраяни, воїнів-правителів і бодгісаттв Тантраяни, тим самим проблематизуючи когнітивний потенціал мотивації в буддійській етиці та окреслюючи контури інтенціональності в буддійській метаетиці.

Посилання

Banerjee, B. (1993), A critical edition of Śrī Kālacakratantra-Rāja (collated with the Tibetan version), The Asiatic Society, Calcutta (in Sanskrit).

Berzin, A. (n.d.), “Temporally Related Phenomena: Past, Present, and Future”, available at: https://studybuddhism.com/en/advanced-studies/abhidharma-tenet-systems/time-the-universe/a-buddha-s-knowledge-of-the-past-present-and-future/temporally-related-phenomena (accessed 3 November 2024).

Bodhisattvas” [In Ukrainian], Transl. from Tibetan, introduction and commentary by O. Kalantarova.

bzhad pa, 'jam dbyangs (2015), kun mkhyan 'jam dbyangs bzhad pa’i gsung ‘bum. glegs bam bcu gnyis pa (Vol. 12), Karnataka: Drepung Gomang Library, India.

Dalton, J.P. (2011), The Taming of the Demons: Violence and Liberation in Tibetan Buddhism. Yale University Press.

Dungkar, L.K. (2002), Dungkar Tibetological Great Dictionary (dung dkar tshig mdzod chen mo), China Tibetology Publishing House, Beijing (in Tibetan).

Garfield, J.L. (2015), Engaging Buddhism: Why It Matters to Philosophy. Oxford University Press, New York.

Garfield, J.L. (2021), Buddhist Ethics: A Philosophical Exploration. Oxford University Press, New York.

Garfield, J.L., Edelglass, W. (2010), The Oxford handbook of world philosophy. Oxford University Press, New York.

Garfield, J.L., van Norden, B. W. (2016), If Philosophy Won’t Diversify, Let’s Call It What It Really Is? available at: https://www.nytimes.com/2016/05/11/opinion/if-philosophy-wont-diversify-lets-call-it-what-it-really-is.html (accessed 3 November 2024).

Gowans, Ch.W. (2014), Buddhist Moral Philosophy: An Introduction, Routledge: New York & London.

Hayes, R.P. (2022), Buddhist Ethics: A Philosophical Exploration, available at: https://ndpr.nd.edu/reviews/buddhist-ethics-a-philosophical-exploration/ (accessed 3 November 2024).

Hopkins, J. (2003), Maps of the Profound: Jam-Yang-Shay-Ba’s Great Exposition of Buddhist and Non-Buddhist Views on the Nature of Reality, ‎Snow Lion, New York.

ʼJam dbyangs bzhad pa 02, dkon mchog ʼjigs med dbang po (n.d.), grub paʼi mthaʼi rnam par bzhag pa rin po cheʼi ʼphreng ba sogs (Vol. 1–1). [BDRC bdr: MW1NLM1394], available at: https://library.bdrc.io/show/bdr:MW1NLM1394_590401?s=%2Fshow%2Fbdr%3AMW1NLM1394#open-viewer (accessed 3 November 2024). (in Tibetan)

Jamspal, Lozang (2011), The Range of the Bodhisattva, a Mahāyāna Sūtra (Ãrya-bodhisattva-gocara): Introduction and Translation. Ed. by Paul G. Hackett, American Institute of Buddhist Studies, New York.

Jerryson, M., Juergensmeyer, M. (Ed.s) (2010), Buddhist Warfare. Oxford University Press, New York.

Kalantarova, O. (2019), “Kalachakra as the Teaching of Tibetan-Buddhist Tradition (Historiographical Essay)” [In Ukrainian], Multiversum. Philosophical almanac, 2019, Issue 1–2 (167–168), ss. 96–124. https://doi.org/10.35423/2078-8142.2019.1-2.05

Kalantarova, O. (2022), “Chapter Sixteen: The Time Model of Contact and Eastern Authenticity Testing”, Andresen J. & O. A. Chon Torres (Eds.) Extraterrestrial Intelligence: Academic and Societal Implications, Cambridge Scholars Publishing, pp. 239–262.

Kalantarova, O. (forthcoming), Thogme Zangpo, “The Thirty-Seven Practices of

Kapstein, M., Dotson, B. (Ed.s) (2007), Contributions to the Cultural History of Early Tibet, Brill, Leiden.

Keown, D. (2003), A Dictionary of Buddhism, Oxford University Press, New York.

Keown, D. (2021), “Aquinas and Mipham on Military and Punitive Violence: A Tribute to Michael Jerryson”, Journal of Buddhist Ethics, Volume 28, 2021, pp. 413–448.

Kern, H. (Trans.) (1884), “The Saddharma-Pundarika or The Lotus of the True Law”, Müller, F. M. (Ed.) The Sacred Books of the East Translated by Various Oriental Scholars, Vol. XXI, The Clarendon Press, Oxford.

Kovan, M. (2022), A Buddhist Theory of Killing: A Philosophical Exposition. Springer Nature Singapore, Sydney.

Kovan, M. (2022a), Overviews of chapters “A Buddhist Theory of Killing: A Philosophical Exposition”, available at: https://link.springer.com/book/10.1007/978-981-19-2441-5 (accessed 3 November 2024).

Kovan, M. (2023), “The Philosopher's Zone: A Buddhist perspective on the ethics of violence”, available at: https://www.abc.net.au/listen/programs/philosopherszone/buddhist-perspective-on-the-ethics-of-violence/101919778 (accessed 3 November 2024).

Kragh, U.T. (Ed.) (2013), The Foundation for Yoga Practitioners: The Buddhist Yogācārabhūmi Treatise and Its Adaptation in India, East Asia, and Tibet, Harvard University Press, Cambridge & London.

Lodro Taye, K. (2003), The Treasury of Knowledge (Book 1): Myriad Worlds, Transl. by Rinpoche Translation Group, Snow Lion, Boston.

Mipham, J. (2017), The Just King: The Tibetan Buddhist Classic on Leading an Ethical Life. Translated by José Ignacio Cabezón. Snow Lion Press, Boston.

O’Brien, B. (2014), Rethinking Religion: Finding a Place for Religion in a Modern, Tolerant, Progressive, Peaceful and Science-affirming World, Ten Directions.

Rozenberg, O. (1991), Works on Buddhism [In Russian], Nauka, Moscow.

Sakai, M. (2011), “Bhāva and abhāva in the Buddhist Theory of Momentariness: The View of Dharmottara and Prajñākaragupta.” XVIth Congress of the International Association of Buddhist Studies 2011, Jinshan, Taiwan, P. 239.

Shapiro, D. (2019), Gesar of Ling: A Bardic Tale from the Snow Land of Tibet, Balboa Press, Hay House.

Tatz, M. (1986), “Asanga's Chapter on Ethics with the Commentary of Tsong‐Kha‐Pa, The Basic Path to Awakening, The Complete Bodhisattva”, Studies in Asian Thought and Religion. Vol. 4. Lewiston/Queenston: The Edwin Mellen Press.

tshe ring, lha dbyang, dsod nams lha mo, blo bzang nor bu, bstan ‘dzin snyan grags (eds.) (2002), dpal dus kyi ’khor lo’i bsdus pa’i rgyud dang de’i rgyas ‘grel dri ma med pa’i ‘od ces bya ba bzhugs so. Vol. e (I). India, Dharamsala: Documentation & Publication Department of Men-Tsee-Khang. (in Tibetan)

tsongkhapa (2005), Tantric Ethics: An Explanation of the Precepts for Buddhist Vajrayana Practice. Trans. by Gareth Sparham, Wisdom Publications.

Vasubandhu (2000), The Teaching on Karma. [In Russian] Transl. and comm. by E. P. Ostrovskaya & V. I. Rudoi, Petersburg Oriental Studies, St. Petersburg.

Vasubandhu (2000), Uchenie o karme. Per. y kom. E.P. Ostrovskoj & V.Y. Rudoho, Peterburhskoe vostokovedenie, Sankt-Peterburg.