Процес рецензування

1. Подання статті: Автори надсилають статті до редакційної колегії у відповідності до вимог журналу. Статті проходить попередню перевірку на відповідність тематиці журналу та вимогам оформлення.
2. Вибір рецензентів: Випусковий редактор номеру обирає кількох (двох або трьох) рецензентів з членів редакційної колегії та залучає, за необхідності, інших фахівців до рецензування матеріалу. При виборі рецензентів враховується їхня незаангажованість від авторів та тематика статті.
3. Рецензування: Рецензенти отримують статтю в анонімному вигляді (двостороннє сліпе рецензування), і впродовж 2-х місяців з моменту підтвердження отримання матеріалів на рецензію, зобов’язуються підготувати відгук з рекомендаціями.

Рецензенти оцінюють:

• Наукову новизну: Чи містить стаття новий внесок у дослідження релігії, релігійних феноменів?
• Актуальність: Чи є тема статті актуальною для сучасного релігієзнавства?
• Методологічну обґрунтованість: Чи використані відповідні методи дослідження?
• Достовірність результатів: Чи є висновки обґрунтованими та підтвердженими?
• Структура і оформлення: Чи відповідає стаття вимогам журналу щодо структури, стилю та оформлення?
• Оригінальність: Чи є стаття оригінальним дослідженням, чи не містить плагіату?
• Рецензенти надають письмовий відгук, в якому вказують як на сильні сторони статті, так і на недоліки.
• Рецензенти можуть рекомендувати: опублікувати статтю, повернути статтю на доопрацювання з конкретними зауваженнями, відхилити статтю.

4. Прийняття рішення: Випусковий редактор розглядає отримані рецензії та приймає остаточне рішення щодо публікації статті. Якщо рецензенти мають суттєві розбіжності у своїх оцінках, може бути призначено додаткове рецензування. У спірній ситуації рішення приймається у консультації із головним редактором журналу. Автор отримує повідомлення про рішення редакційної колегії та, у разі позитивного рішення, має можливість внести необхідні правки.
5. Літературна редакція та редакція анотації: Після прийняття позитивного рішення щодо публікації статті та внесення усіх необхідних правок стаття скеровується на літературну редакцію та редакторці анотацій. Відповідальна редакторка/відповідальний редактор номеру зобов’язана ознайомити автора статті щодо внесених змін, які стосуються граматики, стилістики чи особливостей правопису. Автор має право прийняти або відхилити запропоновані зміни.
6. Верстка та публікація: Після внесення всіх необхідних правок стаття направляється на верстку. Відповідальний редактор мусить ознайомити автора статті із версткою. Лише після того, стаття може бути опублікована в поточному номері журналу.

 

ВИМОГИ ДО РЕЦЕНЗУВАННЯ КНИГ У ЖУРНАЛІ «РЕЛІГІЄЗНАВЧІ НАРИСИ» (С)

 Вимоги до книги, що рецензується

1. Рецензент повинен прочитати книгу, що рецензує.
2. Автор рецензії має на високому рівні володіти мовою, якою написана книга.
3. Книга має бути релігієзнавчою у широкому сенсі, тобто пов’язана із дослідженням релігії чи науковим (науково-популярним) описом релігії, релігійного феномена, проявом релігії тощо.

 Формальні вимоги до рецензії

4. Обсяг рецензії має бути від 6 тис. до 10 тис. знаків із пробілами (3–5 сторінок) набраних у редакторі Microsoft Word, шрифтом Times New Roman, 14 кеглем, з інтервалом між строками 1,5.
5. Рецензія має бути написана українською або англійською мовами.
6. У рецензії вказується повний бібліографічний опис книги, що рецензується (якщо книга перекладена з іншої мови, то має бути зазначений перекладач), наприклад: Гофман, Г. (2010), Історія релігієзнавства у Польщі / Пер. з польської К. Новікової, Дух і Літера, Київ.
7. Рецензія супроводжується анотацією англійською мовою на 130-150 слів. Анотація повинна чітко висвітлювати основну думку рецензії. 

Змістовні вимоги до рецензії

1. У вступній частині необхідно розкрити актуальність чи фундаментальність теми, якій присвячена книга. Варто звернути увагу на історіографію проблеми, у т.ч. вітчизняну.
2. Розкрити мету книгу та рівень її реалізації.
3. Описати загальну структуру та логіку книги.
4. Навести найбільш цікаві положення (наприклад, цитати авторських визначень чи тези висновків тощо).
5. Розкрити методологічну позицію (підходи, методи) автора.
6. Звернути увагу на стиль викладу матеріалу; звернути увагу на точність і послідовність термінології, що наявна у книзі.

7. Проаналізувати, як автор враховує доробок своїх попередників і наскільки активно використовує сучасну зарубіжну літературу, що свідчить про рівень джерельної бази та використаних матеріалів
8. Описати оригінальну авторську концепцію/позицію за наявності.
9. Звернути увагу на адекватність назви монографії та її відповідність змістові.
10. Звернути увагу на помилки у роботі, результати досліджень чи їх інтерпретації, наявність зайвого матеріалу, плагіату або сумнівних положень. У разі виявлення плагіату рецензент має надати порівняльну таблицю, що демонструє запозичення.
11. Написати про наявність / відсутність висновків, що становлять достатній науковий інтерес («приріст знань»).
12. У рецензії на перекладену книгу обов’язково має бути оцінений рівень перекладу, включаючи точність, стилістичну відповідність та адекватність передачі змісту оригіналу.